Позиція щодо Третейських судів
Порівняльна таблиця
| Нотаріальні органи | Суди загальної юрисдикції
|
Третейські суди | |
|---|---|---|---|
| Професійні вимоги | Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість. Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим статті 4 цього Закону, а також викладацької і наукової у вільний від роботи час. (ст. 3 ЗУ «Про нотаріат») |
1. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. 2. Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п’ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді. 3. Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді. 4. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді. 5. Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду, вказаного у частині 1 цієї статті, є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років. 6. Особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, господарських та військових судів, визначаються Конституцією України, законами України “Про Конституційний Суд України” , “Про господарські суди” та іншими законами України. 7. Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду. (ст.7 ЗУ «Про статус суддів) |
У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду. Суддя третейського суду, створеного для розгляду конкретної справиповинен мати визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні Третейськими суддями не можуть бути: |
| Вимоги до архівного зберігання документів | Правилами ведення нотаріального діловодства та інструкцією про порядок передачі нотаріальних документів на зберігання передбачене зберігання документів в архіві нотаріальної контори чи приватного нотаріуса в межах встановлених строків та передача документів на зберігання до державного нотаріального архіву. Максимальний строк зберігання нотаріальних документів – 75 років | Інструкціями з діловодства в судах різних рівнів та Типове положенням про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного підприємства, установи і організації передбачене зберігання документів в архівах судів в межах встановлених строків та передача документів до державного архіву. Максимальний строк зберігання судових справ – 75 років |
ЗУ «Про третейські суди передбечено, що справи, розглянуті постійно діючим третейським судом, зберігаються у цьому третейському суді протягом 10 років з дня прийняття рішення третейського суду. Справи, розглянуті третейським судом для вирішення конкретного спору, за якими видано виконавчі документи, зберігаються у компетентному суді, за місцем видачі виконавчого документа. Передача справ на зберігання до архівів не передбачена |
| Контроль за діяльністю | Контроль за діяльністю нотаріальних органів та нотаріусів здійснює Міністерство юстиції України, Головні управління юстиції областей, АРК, міст Києва та Севастополя | Контроль за діяльністю судів і суддів здійснює Секретар Пленуму ВСУ- щодо виконання рішень Пленуму ВСУ; Рада суддів – щодо організаційної діяльності судів Державна судова адміністрація – щодо стану діловодства в судах Вища рада юстриції – щодо діяльності суддів |
Контроль за діяльністю третейських судів та третейських суддів законодавством не передбачений |
| Відповідальність за неналежне виконання або невиконання професійних обов’язків | 1. Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, а також особи, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством України. (ст. 8 ЗУ „Про нотаріат”) 2. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України. (ст. 21 ЗУ „Про нотаріат”) 3. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. (ст. 27 ЗУ „Про нотаріат”) |
Суд в тлумаченні ЦК, ЦПК, ГК, ГПК та інших законів - це система судових органів визначена законом «Про судоустрій». Суд - це гілка державної влади, рішення суддів проголошується іменем України, є обов’язковим для виконання всіма державними органами, юридичними та фізичними особами на всій території України.
Третейський суд - це недержавний орган, що утворюється за третейською угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб для вирішення цивільних та господарських спорів, рішення третейських судів є обов’язковими тільки для сторін спору, який вирішується цими суди
Тому помилковим є ототожнення поняття «суд» і «третейський суд» при застосуванні норм законів та підзаконних нормативних актів, в яких застосовується слово «суд».
Пункт 10 Переліку правовстановлювальних документів з одного боку як раз наголошує, що суд і третейський суд - це не одне і теж, а з іншого помилково визнає за третейський судом право на визнання права власності на нерухоме майно.
Третейськими судами застосовується ч. 2 ст. 220 ЦК та ч.3 ст. 334 про визнання договору дійсним у разі ухилення сторони від нотаріального посвідчення та на підставі визнання дійсним договору - визнання права власності, як того вимагає п. 10 Переліку.
Але в результаті вирішення так званого «спору» щодо ухилення сторони від нотаріального посвідчення договору, третейський суд встановлює юридичний факт того, що договір фактично укладений у зв’язку з тим, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору. Визнання право власності судом відповідно до ст. 392 ЦК можливе, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. В даному випадку сторона, яка ухиляється від нотаріального посвідчення договору, щодо права власності іншої сторони ніяких претензій не має. Т.ч. третейські суди перевищують свою компетенцію, тому що відповідно до ст. 234, 235 ЦПК такі справи відносяться до справ окремого провадження, тобто не можуть бути предметом розгляду третейських судів.
